Якісна укладання кахельної плитки своїми руками – трудомісткий процес, який потребує від виконавця не тільки дотримання послідовності робіт, але і акуратності і підвищеної уваги. Пов’язано це з тим, що помилки на будь-якому етапі можуть призвести до того, що раніше вся виконана робота може бути зіпсована. Крім того, при самостійному виконанні робіт необхідно правильно вибрати облицювальний матеріал залежно від рівня механічного впливу на плитку: для мінімального впливу (облицювання стін) – маломіцних/середньої міцності; для стандартного – міцну; для частого – надміцну.
Класи стиранням (№1-5) відрізняються за міцністю, проте фахівці не рекомендують вибирати матеріал з максимальною зносостійкістю. Обов’язково вивчити сферу застосування обраного класу і віддати перевагу матеріал, що відповідає умовам експлуатації. Крім того, обов’язково врахувати параметр вологовбирання (№1-4): для спальні підійде будь-яка плитка, а для кухні, ванни і лазні — матеріал, що поглинає мінімум вологи.
Варіанти укладання плитки
Класичні варіанти укладання кахельної плитки – діагональна, «в перев’язку», «шов в шов». Якщо матеріал укладається з збігом горизонтальних і вертикальних стиків-швів, то варіант називається «шов в шов», зі зміщенням – «в перев’язку», по діагоналі під кутом 45? щодо стін – діагональна. При виборі способу «в перев’язку» обов’язково потрібно контролювати, щоб середина кожної плитки вищого ряду опинилася над швом, який роз’єднує нижній ряд.
Укладання «в перев’язку» можна виконувати виключно горизонтальними рядами. Цей варіант визнаний самим простим для самостійного виконання, так як при правильній розмітці плитка укладається «сама собою», незважаючи на природну різницю в розмірах, оскільки вироби не бувають абсолютно точними. Більш складним варіантом є технологія укладання кахельної плитки «шов в шов», хоча матеріал можна укладати як вертикальними, так і горизонтальними рядами.
При виборі варіанту «шов в шов» обов’язково необхідно контролювати якість матеріалу і вибирати практично однакову плитку з мінімальним розкидом розмірів. Такий варіант укладання — «золота середина» по складності робіт, хоча і потрібно підготовка матеріалу: плитку попередньо розкласти і відсортувати на пачки з однаковими розмірами. Спосіб по діагоналі – самий трудомісткий і складний, тому укладання під кутом рекомендується довірити фахівцям.
Матеріали і інструменти
Якість укладання в чому залежить від правильної підготовки матеріалу та інструментів. Структура і фактура плитки залежить від обраного дизайну, однак картину кахельного полотна фахівці рекомендують визначити до придбання матеріалу. До укладання плитку обов’язково витримати при кімнатній температурі і зволожити. Рекомендації майстрів, які радять замочити матеріал на 8-10 годин перед укладанням, носять спірний характер. Досить очистити плитку, видаливши неприродні фракції і пил, злегка зволожити – і адгезія з клеєм, цементним розчином або мастикою забезпечена.
Перед тим, як покласти кахельну плитку самостійно, необхідно підготувати базову поверхню (стіни, підлога) і інструменти: зубчастий, гумовий шпатель; ємність для приготування клею (відро); олівець; лінійка, рулетка; будівельний рівень; кафелеріз (плиткоріз), болгарка.
Залежно від стану базової поверхні, можуть знадобитися додаткові інструменти і матеріали: лопатка для штукатурки, молоток, зубило, металева сітка, цементний розчин, інше.
Підготовка поверхні
Обов’язкова умова облицювання – ідеально рівна поверхня, тому види робіт і їх складність залежать від стану базової конструкції (підлога, стіни). Стару плитку необхідно видалити разом з клейовою основою, вирівняти поверхню, дотримуючись загальний ухил не більше 5 мм. Порушення вимоги щодо якості базової поверхні неминуче призведе до того, що в процесі експлуатації власник буде споглядати вид відпалою плитки. При вирівнюванні двох поверхонь (стіни, підлога), обов’язково дотримуватися кут 90?.
Найскладнішою визнана підготовка до облицювання дерев’яної стіни: спочатку приклеїти руберойд, закріпити металеву сітку з осередками до 30х30 см на відстані 15 мм від базової поверхні стіни, нанести цементний розчин, вирівняти і нанести насічки у хаотичному напрямку. Процес висихання становить, як правило — 5 діб, при цьому обов’язково 3 рази в день зволожувати поверхню. Для підготовки поверхні у ванній необхідно використовувати гідроізолюючий матеріал, який захистить конструкцію від руйнування і мікротріщин.
Останній етап підготовки поверхні – обробка поверхні 15%-ным розчином клею або обробка праймером. Після досягнення рівної базової поверхні можна приступити до розмітки: визначити напрям плиток, розмітити далекий від дверей кут, прокреслити одну пряму лінію паралельно стіні, другу – перпендикулярно першим. Потім необхідно перевірити утворився кут (90?), закріпити рейку (будівельний профіль, планку) для першого ряду, розвести клей і приступити до укладання.
Укладання кахлю
Класичний порядок укладання кахельної плитки включає установку пластикових хрестиків в місцях стиків, так як установка без зазорів зустрічається рідко. Після установки хрестиків, необхідно встановити всі цілі плитки ряду, потім заповнити ділянки шматками плиток з урахуванням зазорів на розширенням. Далі рекомендується задекорувати зазори трімом – спеціальною пластиковою вставкою. Всю встановлену плитку необхідно простукати і перевірити рівнем: вздовж, упоперек, по діагоналі.
Далі укладання кахельної плитки своїми руками виконується за цією ж технологією, при цьому встановлення матеріалу в місцях розеток, труб, дверної коробки та інших перешкод рекомендується виконувати в останню чергу. Для підготовки выпилов і отворів на плитці, необхідно нанести розміри на нелицьову бік і випиляти плиткорізом або болгаркою. Завершальний етап – заповнення швів затирочної сумішшю гумовим шпателем і очищення поверхні: видалення залишків суміші за допомогою вологої губки.
